Koloman Sokol

Засновник сучасної словацької — і мексиканської — графіки, який дожив до ста років. Після важкого дитинства він потрапив до приватної школи Еуґена Крона в Кошице, потім до Маллого в Братиславу, а 1925 року до Празької академії до Макса Швабінського й Т. Ф. Шимона; стипендія французького уряду привела його 1932 року до Парижа до Франтішека Купки. Як член об'єднання SČUG Hollar він виставлявся 1937 року в Мексиці й прийняв запрошення мексиканського міністерства: заснував відділення графіки в Escuela de las Artes del Libro і до 1941 року викладав в університеті в Мехіко.

У 1942 – 1946 роках він жив у Нью-Йорку, після повернення викладав у Братиславі, але 1948 року назавжди виїхав до США — до Брин-Мора біля Філадельфії і зрештою до Тусона. Його експресивні гравюри та малюнки про страждання і злидні належать до вершин словацького мистецтва; 1991 року він отримав орден Т. Ґ. Масарика, 2003 року орден Білого подвійного хреста I ступеня. На схилі літ він подарував Словаччині 48 творів, які становлять основу Центру Коломана Сокола в Ліптовському Мікулаші.