Mikuláš Galanda

Співавтор єдиного маніфесту словацького модернізму і його найяскравіший піонер. Уродженець Турчянске-Тепліце 1914 року почав вивчати живопис у Будапештській академії, але навчання перервала війна; у Празі він пройшов Художньо-промислову школу у В. Г. Бруннера та Академію в Августа Бремзе і Франца Тіле. Від 1929 року викладав у Братиславі, де ділив майстерню з Людовітом Фуллою і разом із ним у 1930 – 1932 роках видавав «Приватні листи Фулли й Галанди»; 1933 року став професором Школи художніх ремесел.

Його матері, розбійники та ліричні жіночі постаті поєднали уроки кубізму й експресіонізму з рідною темою; як перший художній редактор журналу DAV і співзасновник сучасної словацької книжкової ілюстрації він здобув срібну медаль на Всесвітній виставці в Парижі (1937). Він раптово помер у сорок три роки; похований на Національному цвинтарі в Мартіні, а в його рідному домі в Турчянске-Тепліце з 1991 року відкрито постійну експозицію його творів.